wiersze / 2002-2004
не питай мене "чому?",геть нічого не питай;-нам оголошено війнуза тихий наш буденний рай;..
спекотне літо, рятівний дощ;її подих в тремтінні телефонного дроту,-заледве позбувшись буденних турбот,вона фліртує,як і в кожну суботу...