Даян-Ярослав Монастирський

Біографія

Категорії:

ессеї
статті
штукарство

Архів:

Листопад 2018 (1)
Вересень 2018 (1)
Серпень 2018 (1)
Червень 2018 (1)
Травень 2018 (1)
Березень 2018 (1)

південь трива надто довго як на дві гальби пива і кухоль вина сухого,..- надто довго трива... ото б відтяти шмат памяти й за вітром розсіяти, айбо пусткою розбавити, чи хоч що таки вдіяти.. застерігаю на дні совісти,- чужі мені чужі світи, зрештою - катма бо користи од слів нещирої хвальби... а сонце знай висить собі,


двічі з ліктя у шию один раз головою до муру в висок кулаком щосили коліном розквасити носа, стиснувши рукою горлянку пальцями іншої в очі й ворухобичи там асинхронно пятидесятий читати псалом, останнє тебе виправдає бо це і є милосердя вірним МП притаманне слава і нині амінь


смішний бородань зухвало вистукував такт ніким не знаної пісні, тереблячи луску з крихітних зерен що не долетіли у ирій, тепер їм належить упасти у зволожений грунт і прагнути сонця, допоки ж небесне світило конає-стікає-палає, не віднаходячи сенсу, в тім часі смішний чоловік голиться і помирає, не посіявши зерен,


розбавлений місяцем вечір якось зібравшись докупи поринув в приватнії справи немолодої вдівиці, що пестила вицвілі фото порипаними пальцями і тішилась з тої думки як їх у неї багато, отак-от і засинала аби вгаяти часу котрого нема де подіти окрім як марити чимось, не скажу що вона снила та певне то було файно інакше


ось тобі, на тобі, матемеш, за-бав-ку, цяцьку на днину, штуку за фіглі сприйматимеш, айбо ні;- гойкай собі свої правди, очікуй причин од почину, допоки ж я смакуватиму молоде вино