коли горе зникає раптово, пустка болить дуже довго, смуток, легким поштовхом з серця, тікає від привиду щастя, талант слухати губиться в небі і ти чуєш, як за спиною у тебе ростуть крила. і падаєш вгору. в уяві народжуюсь я. стою, непохитно, вище неба, стіною - чекаю твого швидкого кінця... з неба на землю дощем