Даян-Ярослав Монастирський

Біографія

Категорії:

ессеї
статті
штукарство

Архів:

Листопад 2018 (1)
Вересень 2018 (1)
Серпень 2018 (1)
Червень 2018 (1)
Травень 2018 (1)
Березень 2018 (1)

Дiйовi ocoби: Вiн, Вoна, Гicть. ява 1 Гicть лежить пocеред кoну "мертвий". Вiн: - я... гик... за пивoм!.. хiг... (вихoдить) Вoна: - гаразд,.. я ж дoпoки пoдрiмаю. Вoна пoтягуєтьcя, пoзiхає, вмoщуєтьcя i заcинає. ява 2 Вхoдить гicть. Гicть: - (зтиха) Панi. (Павза. Гoлoснo) Дoбрoдiйкo! Вoна: - (раптoвo прoкидаєтьcя) щo?


сьорбаючи ранок кавою і димом, розтікаюсь вязко згадуючи де я, споглядаю рухи чужого свого тіла, напинаю груди й віддаюся тлінню, спадаючи назовні, проростаю, доти, доки зрозумілий надщербленій спільноті, але,- не в цім притулку, де мене більш ніж досить, де аватара смутку свій не обтрусить попіл


шляхетна пані в білім торкається твого чола,- холодний піт на тілі - тебе вже тут нема; останній вдих і видих, дзеркальний блиск очей,- ти покидаєш тіло - тебе чатує смерть. шляхетна пані в білім напевне знає шлях, котрим ідуть усі, хто покидає нас; і на сліпець на віру за нею ти підеш, плекаючи надію, що щось таки


біда, а на вкраїні біда, голодна і чорна... орда, навалила орда, смерть і гвалт... біда, а на вкраїні біда, орда нею пройшла... нема, орди більше нема, розпотрошилась вона... біда, голодна і чорна, розпотрошилась орда... труна, а на обличчі мерця, виступає роса... вона, була молода, розрита земля... звір, місячний


світ переповнений людьми голодна проковтнула курка запіяв півень "ии-ии-ии",- я перервався щоб забутись. забутий храм підвалин мозку; нашестя сірої безодні, відсутність зустрічного руху, наявність грубої сваволі. рука навмання шукає опори, очі тікають од потуг непокори, коліно гвалтує землю,- холодно, затхло, темно...


ніч архіїчніша ніж день, у цьому сховано усе. і в формах нашої доби містерія насправді є! ця архі-ніч єднає нас, а день дарує пізнання думок про те чого нема в прихованім єстві буття!


моє сонце на дешевому вогні притулок на сьогоднішню ніч тішить погляд прозора тінь виходить в люди босоніж рожевий чоловік рожевий чоловік рожевий… до тепла світ очі за дзеркала нестерпно пусті ти знаєш що тебе нема умовна одиниця сі зелений чоловік зелений чоловік зелений…


конституції наших осель диктують нам будні і свята, а примари любовних утіх нагло порушують їх... ...чиясь тінь повзе по стіні і на людях ховається в тінь,.. ти не скажеш дружині своїй, що бачив її на самоті, і що вона нічого собі, але ж вона лише тінь твоїх потаємних мрій через нестачу почуттів.


1 - Якось Годиниковий Майстер, життя Якого було переповнене Нічим, створив величний механізм, і Сам став частиною його, але Собі Він залишив привілей добрішого і право сильнішого, - однією думкою Майстер міг створити і знищити будь-що... "Агов, Майстре, я зрозумів усе ", - гукнув я, але відповіді не одержав,- знову


коли падаєш вгору і дочасно згораєш хоронять тебе. і високі слова промовляють. ну а далі - сам знаєш - далі тебе забувають...

Назад 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Лучший сайт где можно смотреть фильмы онлайн бесплатно и регистрации Вперед