Wespół w zespół potrafimy więcej!
Pomóż słońcu wzejść!
Uśmiech dziecka wszystkich ogrzewa
i napędza wiosny dech...

Jestem na tej Ziemi
W służbowej delegacji
Więc proszę zachować
Bezpieczną dystancję...

Przeżyłem czasy upadku komunizmu,
pamiętam próby śmiałków się nie bać,
jak teraz widzę przed sobą mesjaszów
z tamtych czasów...

tłumy widzów biją brawo
populistom i cwaniakom,
inni też handlują twarzą
ale idzie niezbyt gładko,..

odszedł, i - wszystko jasne,
jak młode słońce w kosmosie,
krew na zimowej bieli,
końcowa serca synkopa.

Miedzy Zbruczem a Wisłą,
rozerwany na pól;
ciągną w góry umysły,
a byt wraca na dól.

як вбити у собі поета
запитайте мене - я навчу -
роблю це в тім кавалку життя що
останній, відтак найцінніший...

уже поснув,
проте крізь плетиво сновидне
ральности трем
трепотить байстручно,..

а я вже втішивсь був і мав надію
же покрутило покручем керманичів
отар що тануть в цифрі і при тім маліють,
аж де там, - тліють в умах...

грейдери гвалтують уночи в прочинене вікно моє середнє вухо.
цивілізаціє, бодай би ти себе скарала!
навже не гідно прикотячити глушник, як блискавиця щоб,
без грізних грому брязкотінь й глухого кашлю?..

усе, - візьму орало й до роботи, -
лишень би втримати хоч який сенс у ділі
в тім краї де усе у цвілі;
бо таки належить цвіль зібрати - ...

фільосовскі тексти з вуст молодих ще ніби-то панянок
нащент руйнують концепцію лібідо,
а чи то старість гулькнула завчасно,
же дивлячи на перса виджу… прогалини у шестім клясі,..

Ніхто напевне не згадає
як довго ся війна триває,
й коли й чому розпочалась вона.
З початку й до кінця часів...

В церкві навпроти міняли покрівлю,
під дахом якої святі спочивали,
закуті в потечені шерстнями зруби,
розгубивши хто тулуб, хто руку, хто ногу,..

файненька юна панночка, спянівши од музик,
екстазно, же аж млосно, в танку сама тремтить,
зеленоокий красень до неї підбіга,
бере її за талію і міцно обніма, - ...

... помагай Вам Біг,
і нех Аллах буде поруч,
Свамі обгорне любовлю,
Сідхарта позбавить душі; ...

Дозволим собі застерегти,
же Ви, як і ми,
обкладені звідусіль
поспільством недалеких істот,..

днесь знову надходять
новітні часи,
нові владні мужі,
відтак, й нові смаки,..

Як ня себе певен став, певен став,
у Коронну Гвардію попав!
Як я теє втрафив, не скажу.
Усім чортам на жах, кум Королю!..

моя потаємна любове,
знай - мені дуже шкода,
та не стати тобі ніколи
графинею фон Шварцбург; - ...

десь тут був закладений камінь
що мав слугувати фундаментом для
притулку в котрім я був би щасливим...
та чиясь зухвала ворожа рука...

південь трива надто довго
як на дві гальби пива
і кухоль вина сухого,..-
надто довго трива...

двічі з ліктя у шию
один раз головою до муру
в висок кулаком щосили
коліном розквасити носа,..

смішний бородань
зухвало вистукував такт
ніким не знаної пісні,
тереблячи луску...

розбавлений місяцем вечір
якось зібравшись докупи
поринув в приватнії справи
немолодої вдівиці,..

ось тобі, на тобі, матемеш,
за-бав-ку, цяцьку на днину,
штуку за фіглі сприйматимеш, айбо ні;-
гойкай собі свої правди,..

допоки ти сниш
і мариш своїм (потаємним) коханням,
сусіда жене самогон,-
бо на часі - близьке Різдво!.,

оддай хоча би кварту крови,
дай їй пролитися на брук,-
йому ж бо так іде червоний,
тебе ж, однак, не вабить суть...

не питай мене "чому?",
геть нічого не питай;-
нам оголошено війну
за тихий наш буденний рай;..

спекотне літо, рятівний дощ;
її подих в тремтінні телефонного дроту,-
заледве позбувшись буденних турбот,
вона фліртує,як і в кожну суботу...

моїй толерантности надходить кінець
й немає снаги це опанувати -
природній супротив викликає оте,
що намагаються мені навязати...

наступа пандемія,.. світ котиться в прірву;
та яке тобі діло ?- у тебе є справа,
й на додачу до неї наснага і віра,-
і яке тобі діло, що наступа пандемія?..

добрий шмат неба вперся в моє вікно,
за ним людці марнують своє життя;
я намагався між них віднайти тебе,-
дарма - тебе серед них нема...

недовго буяла,- зогнила осінь,
затаврувавши у памяті спогад;
щоб не було,- наразі досить,-
пережовування зумовлює втому...

в нетрях міста кілька вязнів
намагались бунт чинити,
в нетрях міста кілька блазнів
намагались довше жити...

...зерно до зерна,
аж гульк, - купа
завбільшки з життя;..
а що у нім твого?, - ...

з старих світів в нові світи летіло око
пронизуючи морок холодну темну ніч;
раптом зупинилось і сльозу пустило
святу сльозу-росинку чистішу над усе; ...

сьорбаючи ранок
кавою і димом,
розтікаюсь вязко
згадуючи де я,..

шляхетна пані в білім
торкається твого чола,-
холодний піт на тілі -
тебе вже тут нема;...

біда,
а на вкраїні біда,
голодна і чорна...
орда,..

світ переповнений людьми
голодна проковтнула курка
запіяв півень "ии-ии-ии",-
я перервався щоб забутись...

ніч архіїчніша ніж день,
у цьому сховано усе.
і в формах нашої доби
містерія насправді є! ...

моє сонце на дешевому вогні
притулок на сьогоднішню ніч
тішить погляд прозора тінь
виходить в люди босоніж...

конституції наших осель
диктують нам будні і свята,
а примари любовних утіх
нагло порушують їх...

коли падаєш вгору і дочасно згораєш
хоронять тебе. і високі слова промовляють.
ну а далі - сам знаєш -
далі тебе забувають...

коли горе зникає раптово,
пустка болить дуже довго,
смуток, легким поштовхом з серця,
тікає від привиду щастя,..

а зранку багато неба
і сонця досить. на всіх.
пізніше в них стане потреба,
та це буде вже інший світ...

вітер кудись подівся,
зірки стали чужими.
тріпалась чиясь хвіртка.
двоє стояли поруч,..

...я пам'ятаю колись,
я пестив зорі якось,
і чимось їх вдовільняв,
а потім довго літав; ...

напишу щось ліричне, - про любов.
для цього треба він, вона і ... все.
вони зустрілись і між ними сталось щось
як довго й як надовго - то пусте; - ...

так сталося
він вигадав ворога
( напевно що
комусь не сподобався ); ...

...боялись бунту- вчинили бунт,-
щоденне не тривожить сердець.
проївся смуток- вчинили глум:
серце і розум упали ниць...

учора зустрів людину,
одну із багатьох,
вона дивилась в прірву,
задумавшись. про що? ...

стій! тихіше! зупинись! мовчи!
чуєш? крик. це десь в тобі
народилась іститна!.. радій.
похвалу любови вознеси...

як вяне цвіт, щоб знову зацвісти,
й минає день, аби родитись знову,
і щоб зійтись, розходяться шляхи;-
митець приходить в світ, щоб гвалтувати долю...

я люблю дощ,
люблю коли туман,
піднявшись вгору,
геть щезає,..