Kochani artyści i przylecieli
nie wkraczają w tutejszą stronę
nigdy a nigdy - wszak, iż tutaj
kończy się świat...
Niema w tym kraju i nigdy nie było
wody ze studni, głębokich źródeł,
mocnej i pysznej parzonej kawy,
i śliwowicy (też)...
Marno tu szukać dzieł nowoczesnych,
więc, o klasyce - niema co mówić,
tutejszi po prostu nie potrzebują
galerii sztuki...
Nie pytaj mnie o miejscowym teatrze,
industrii kino i performingach,
miejscach popitki tutejszych piitów, -
lepiej nie pytaj (mnie)...
Na tysiące mil i parseków
w tej okolicy nigdy nie było
zamków i rynków, ulic kamiennych,
kiosków Ruchu...
Ci autochtony kto nigdy w życiu
nie wyjeżdżał zza granic kraju -
nie uwierzą, że na tym świecie
są jakieś góry...
Niema co zjeść pysznego, fajnego,
niema gdzie zabłąkać samemu,
niema z kim współtworzyć sztukę,
są wybiedzone bizony.
Tak, więc, po co jestem tutaj,
jaką pokutę ja tutaj odbywam?
Kto i kiedy mnie w końcu uwolni
z (prerii) Manitoby...
Pomocy!... Unieście moi stopy stąd.
Proszę,... bardzo proszę Cię,
zabierz mnie,... w końcu przecz
z Manitoby!...
Pomocy!... Zabierzcie mnie
z Manitoby!
bez liku misć u riżnyj czas
ja kusztuwaw i smakuwaw -
zachid i schid soteń zirok
zo parkanadciat' tysiacz raz...
ja buw deś tam, deś de ne tut,
a tutky - i ne rachuwaw,
dilyw czy mnożyw, j widnimaw,
bezhluzdyj koriń dobuwaw...
aż oś ja tam, de tut i wże,
i swit szczo nawkolo mene,
fiksuju j widpuskaju wse -
odnakowo bo - wse myne...
wostannie perewodymo zygary,
najmolodszyj zegamajster
sywu borodu holyt',
woźni nyńky majut' szmat roboty,
a Jezunio znow w klopotach
z tym koly sia narodyw...
kolyś ne wiryw u bohiw,
potim - w swojich i worohiw,
opislia - w partiji j wożdiw,
teper-ka ja ne wiriu w wsich...
ja znaw tamtych i tych też znaw,
usich proszczaw i proszczawaw,
w hlybokim poważanniu maw,
i w zaswity jich widpuskaw...
aż oś ja zaraz tut i wże
j dopoku tut i wże myne
ja nasolodżujus smakom,
wydywom i szcze sztery -om...
wostannie perewodymo zygary,
najmolodszyj zegamajster
sywu borodu holyt',
woźni nyńky majut' szmat roboty,
a Jezunio znow w klopotach
z tym koly sia narodyw...
koly szcze szczoś skazaty chtiw,
bo junyj j rozumy ne jiw,
usich lubyw j prowodyryw,
aż poky huli ne nabyw...
jak huli wsi moji zijszly
a z nymy tez zijszly na psy
teper pokynuti swity,
ja kysle moloko solyw...
aż oś zi cwilliu na ustach
torfianyj zahryzajy dym,
i tiszuś w swojich nebesach
namacalnym i zemnym...
wostannie perewodymo zygary,
najmolodszyj zegamajster
sywu borodu holyt',
woźni nyńky majut' szmat roboty,
a Jezunio znow w klopotach
z tym koly sia napaschtyw...
„Приїзди на Вінніпеґщину”, - казали мені -
на кожному кроці допоможемо тобі, -
від першого кроку до останнього.
Подиху твого останнього...
„Приїзди на Вінніпеґщину”, - казали мені -
тутки жиє до грому дорогої рідні, -
дорогої у сенсі буквальному.
То такий сакральний низ...
„Приїзди на Вінніпеґщину”, - казали мені -
тут в достатку на всіх стане землі,
лайном степ болотнистий помазаний.
І тобі пару метрів вкраємо...
„Приїзди на Вінніпеґщину”, - казали мені -
кожен шостий з тутейших - з украї’ни,
а що расист і нацист, - то в звичаї то.
Ці звичаї тут ревно плекаємо...
„Приїзди на Вінніпеґщину”, - казали мені -
тутки ніколи не жили москалі,
дотепер, бо тепер в достатку їх.
Денно — плюс 30 тон досипає бог...
„Приїзди на Вінніпеґщину”, - казали мені -
тутки вилікуємо всі болячки твої,
айбо ні, - ґиґнеш, не дочекаєшся.
І приїхав я. І так сталося.
О, Манітоба!
Твої чудові засніжені рівнини
за небокраєм зростаються із небом,
твої озера - поглинають навесні твої рівнини,
води рік - торують нові шляхи,
а шляхи, по повені, снять ніби вони гори,
й брунькуються, аби,
допоки літня спека,
надати сенсу службам комунальним,
твоє ж коротке літо -
не блефує, -
одразу повертає до зими.
О, Манітобо, благословенний краю,
до тебе лину я з далечені европ,
усі надії в майбутті в тобі плекаю! ;)
artykuły / 2018-2019 Pychowice.info
Wraz z początkiem budowy domu na działkach nr 102/6 i 102/1 Pychowice zostało podzielone na pół...
artykuły / 2018-2019 Pychowice.info
Dzisiaj, na fanpage parafii pychowickiej okazał się wpis zachęcający do udziału w akcji publicznej przeciwko "wszelkiej maści postępowców i lewicowców".
Chodzi o wsparcie abp. Marka Jędraszewskiego, który w homilii mszy świętej w intencji powstańców, odprawionej w bazylice Mariackiej w ramach obchodów 75 rocznicy wybuchu Powstania Warszawskiego wyrzekł: ...
Zauważiliścię błąd?
Poinformuj!
Po wybraniu tekstu
kliknij CTRL+Enter
Wespół w zespół potrafimy więcej!
Pomóż słońcu wzejść!
Uśmiech dziecka wszystkich ogrzewa
i napędza wiosny dech...
Jestem na tej Ziemi
W służbowej delegacji
Więc proszę zachować
Bezpieczną dystancję...
Przeżyłem czasy upadku komunizmu,
pamiętam próby śmiałków się nie bać,
jak teraz widzę przed sobą mesjaszów
z tamtych czasów...
tłumy widzów biją brawo
populistom i cwaniakom,
inni też handlują twarzą
ale idzie niezbyt gładko,..
odszedł, i - wszystko jasne,
jak młode słońce w kosmosie,
krew na zimowej bieli,
końcowa serca synkopa.
Miedzy Zbruczem a Wisłą,
rozerwany na pól;
ciągną w góry umysły,
a byt wraca na dól.
як вбити у собі поета
запитайте мене - я навчу -
роблю це в тім кавалку життя що
останній, відтак найцінніший...
а я вже втішивсь був і мав надію
же покрутило покручем керманичів
отар що тануть в цифрі і при тім маліють,
аж де там, - тліють в умах...
грейдери гвалтують уночи в прочинене вікно моє середнє вухо.
цивілізаціє, бодай би ти себе скарала!
навже не гідно прикотячити глушник, як блискавиця щоб,
без грізних грому брязкотінь й глухого кашлю?..
усе, - візьму орало й до роботи, -
лишень би втримати хоч який сенс у ділі
в тім краї де усе у цвілі;
бо таки належить цвіль зібрати - ...
фільосовскі тексти з вуст молодих ще ніби-то панянок
нащент руйнують концепцію лібідо,
а чи то старість гулькнула завчасно,
же дивлячи на перса виджу… прогалини у шестім клясі,..
Ніхто напевне не згадає
як довго ся війна триває,
й коли й чому розпочалась вона.
З початку й до кінця часів...
файненька юна панночка, спянівши од музик,
екстазно, же аж млосно, в танку сама тремтить,
зеленоокий красень до неї підбіга,
бере її за талію і міцно обніма, - ...
... помагай Вам Біг,
і нех Аллах буде поруч,
Свамі обгорне любовлю,
Сідхарта позбавить душі; ...
Дозволим собі застерегти,
же Ви, як і ми,
обкладені звідусіль
поспільством недалеких істот,..
Як ня себе певен став, певен став,
у Коронну Гвардію попав!
Як я теє втрафив, не скажу.
Усім чортам на жах, кум Королю!..
моя потаємна любове,
знай - мені дуже шкода,
та не стати тобі ніколи
графинею фон Шварцбург; - ...
десь тут був закладений камінь
що мав слугувати фундаментом для
притулку в котрім я був би щасливим...
та чиясь зухвала ворожа рука...
південь трива надто довго
як на дві гальби пива
і кухоль вина сухого,..-
надто довго трива...
двічі з ліктя у шию
один раз головою до муру
в висок кулаком щосили
коліном розквасити носа,..
розбавлений місяцем вечір
якось зібравшись докупи
поринув в приватнії справи
немолодої вдівиці,..
ось тобі, на тобі, матемеш,
за-бав-ку, цяцьку на днину,
штуку за фіглі сприйматимеш, айбо ні;-
гойкай собі свої правди,..
допоки ти сниш
і мариш своїм (потаємним) коханням,
сусіда жене самогон,-
бо на часі - близьке Різдво!.,
оддай хоча би кварту крови,
дай їй пролитися на брук,-
йому ж бо так іде червоний,
тебе ж, однак, не вабить суть...
не питай мене "чому?",
геть нічого не питай;-
нам оголошено війну
за тихий наш буденний рай;..
спекотне літо, рятівний дощ;
її подих в тремтінні телефонного дроту,-
заледве позбувшись буденних турбот,
вона фліртує,як і в кожну суботу...
моїй толерантности надходить кінець
й немає снаги це опанувати -
природній супротив викликає оте,
що намагаються мені навязати...
наступа пандемія,.. світ котиться в прірву;
та яке тобі діло ?- у тебе є справа,
й на додачу до неї наснага і віра,-
і яке тобі діло, що наступа пандемія?..
добрий шмат неба вперся в моє вікно,
за ним людці марнують своє життя;
я намагався між них віднайти тебе,-
дарма - тебе серед них нема...
недовго буяла,- зогнила осінь,
затаврувавши у памяті спогад;
щоб не було,- наразі досить,-
пережовування зумовлює втому...
в нетрях міста кілька вязнів
намагались бунт чинити,
в нетрях міста кілька блазнів
намагались довше жити...
з старих світів в нові світи летіло око
пронизуючи морок холодну темну ніч;
раптом зупинилось і сльозу пустило
святу сльозу-росинку чистішу над усе; ...
шляхетна пані в білім
торкається твого чола,-
холодний піт на тілі -
тебе вже тут нема;...
світ переповнений людьми
голодна проковтнула курка
запіяв півень "ии-ии-ии",-
я перервався щоб забутись...
ніч архіїчніша ніж день,
у цьому сховано усе.
і в формах нашої доби
містерія насправді є! ...
моє сонце на дешевому вогні
притулок на сьогоднішню ніч
тішить погляд прозора тінь
виходить в люди босоніж...
коли падаєш вгору і дочасно згораєш
хоронять тебе. і високі слова промовляють.
ну а далі - сам знаєш -
далі тебе забувають...
коли горе зникає раптово,
пустка болить дуже довго,
смуток, легким поштовхом з серця,
тікає від привиду щастя,..
а зранку багато неба
і сонця досить. на всіх.
пізніше в них стане потреба,
та це буде вже інший світ...
вітер кудись подівся,
зірки стали чужими.
тріпалась чиясь хвіртка.
двоє стояли поруч,..
...я пам'ятаю колись,
я пестив зорі якось,
і чимось їх вдовільняв,
а потім довго літав; ...
напишу щось ліричне, - про любов.
для цього треба він, вона і ... все.
вони зустрілись і між ними сталось щось
як довго й як надовго - то пусте; - ...
так сталося
він вигадав ворога
( напевно що
комусь не сподобався ); ...
...боялись бунту- вчинили бунт,-
щоденне не тривожить сердець.
проївся смуток- вчинили глум:
серце і розум упали ниць...
учора зустрів людину,
одну із багатьох,
вона дивилась в прірву,
задумавшись. про що? ...
стій! тихіше! зупинись! мовчи!
чуєш? крик. це десь в тобі
народилась іститна!.. радій.
похвалу любови вознеси...
як вяне цвіт, щоб знову зацвісти,
й минає день, аби родитись знову,
і щоб зійтись, розходяться шляхи;-
митець приходить в світ, щоб гвалтувати долю...